1. Словник української мови у 20 томах

співонути

СПІВОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм.

Дуже голосно заспівати.

Здіймається веселий гамір: “Оце взяв! Оце співонув!”. Швидко коло бурлаки збивається коло, починають йому підспівувать (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співонути — співону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. співонути — -ну, -неш, док., розм. Дуже голосно заспівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співонути — СПІВОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Дуже голосно заспівати. Здіймається веселий гамір: «Оце взяв! Оце співонув!». Швидко коло бурлаки збивається коло, починають йому підспівувать (Вас., III, 1960, 439). Словник української мови в 11 томах
  4. співонути — Співонути, -ну, -неш гл. Сразу громко запѣть. Раптом як співоне! дзвінко-тоненько. МВ. (О. 1862. III. 64). Словник української мови Грінченка