1. Словник української мови у 20 томах

співтрапезник

СПІВТРАПЕ́ЗНИК, а, ч., книжн.

Той, хто трапезує, їсть за одним столом разом із ким-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співтрапезник — співтрапе́зник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. співтрапезник — -а, ч., книжн. Той, хто трапезує, їсть за одним столом разом із ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співтрапезник — СПІВТРАПЕ́ЗНИК, а, ч., книжн. Той, хто трапезує, їсть за одним столом разом із ким-небудь. Словник української мови в 11 томах