1. Словник української мови у 20 томах

спідничник

СПІДНИ́ЧНИК, а, ч., розм.

1. Кравець, що шиє спідниці.

2. перен. Той, хто дуже любить жінок; залицяльник, зальотник.

Самчук сердиться .. Розмріяний стариган і спідничник не хоче ні з ким розмовляти (Ю. Мельничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спідничник — спідни́чник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. спідничник — див. звабник Словник синонімів Вусика
  3. спідничник — -а, ч., розм. 1》 заст. Кравець, який шив спідниці. 2》 перен. Той, хто дуже любить жінок; залицяльник, зальотник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спідничник — ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), КАВАЛЕ́Р, ПОКЛО́ННИК розм.; ЛОВЕЛА́С, ЗАЛЬО́ТНИК розм., ДЖИГУ́Н розм., ЗАКОХА́НЕЦЬ ірон., БАБІ́Й зневажл., БАБОЛЮ́Б зневажл., БА́БИЧ зневажл. рідше, СПІДНИ́ЧНИК зневажл., ВОЛОЦЮ́ГА зневажл. Словник синонімів української мови
  5. спідничник — СПІДНИ́ЧНИК, а, ч., розм. 1. Кравець, що шиє спідниці. 2. перен. Той, хто дуже любить жінок; залицяльник, зальотник. Самчук сердиться.. Розмріяний стариган і спідничник не хоче ні з ким розмовляти (Мельн., Поріддя.., 1959, 21). Словник української мови в 11 томах