1. Словник української мови у 20 томах

спікальник

СПІКА́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, який проводить спікання.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спікальник — спіка́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. спікальник — -а, ч. Робітник, який проводить спікання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спікальник — СПІКА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який проводить спікання. Словник української мови в 11 томах