спільнослов'янський
СПІЛЬНОСЛОВ'Я́НСЬКИЙ, а, е.
Спільний для всіх слов'янських племен у минулому; який мав значення для всіх слов'янських племен, поширювався на всі слов'янські племена.
У давньоукраїнському письмі вживали слово “паздерник”. Воно утворилося від спільнослов'янського слова “паздер” – костриця, терміття, що лишається після тертя конопель чи льону (з наук.-попул. літ.);
Спільнослов'янський лексичний фонд.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спільнослов'янський — спільнослов'я́нський прикметник Орфографічний словник української мови
- спільнослов'янський — -а, -е. Спільний для всіх слов'янських племен у минулому; який мав значення для всіх слов'янських племен, поширювався на всі слов'янські племена. Великий тлумачний словник сучасної мови