1. Словник української мови у 20 томах

спінений

СПІ́НЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до спі́нити.

Дуже сухе волосся добре мити спіненими у воді яєчними жовтками (з наук.-попул. літ.);

// у знач. прикм.

Стежка залита була каламутною, спіненою водою (І. Франко);

Страшно дивитись тоді на тебе [річку], як кидаєшся потворою на береги, півгори .. вигризаєш, і валиш у спінене море, і з'їдаєш, і далі летиш (Г. Хоткевич);

Вася і Зоя, постоявши ще кілька хвилин і подивившись на білий спінений слід, залишений теплоходом, і собі рушили з пристані (М. Трублаїні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спінений — спі́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. спінений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спінити. || у знач. прикм. Спінений кінь — кінь, покритий піною, потом. Спінені матеріали — матеріали, виготовлені спінюванням спеціальної рідкої маси. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спінений — (кінь) змилений, умилений, (вино) шумливо Словник чужослів Павло Штепа
  4. спінений — СПІ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спі́нити. Дуже сухе волосся добре мити спіненими у воді яєчними жовтками (Наука.., 3, 1967, 29); // У знач. прикм. Стежка залита була каламутною, спіненою водою (Фр. Словник української мови в 11 томах