1. Словник української мови у 20 томах

спінінг

СПІ́НІНГ, ч.

1. род. а. Рибальська снасть, що складається з вудлища, котушки з волосінню, металевого повідка та блешні з гачками.

Кузьма Дем'янович не тільки завзятий мисливець, а й добрий рибалка. Закинувши разів з десяток спінінга, впіймав кілька рибин (Ю. Мокрієв);

Крізь молодий дубняк на березі побачила [Надія] Івана Степановича з спінінгом у руках .. Він стояв у воді і змотував волосінь (С. Чорнобривець).

2. род. у. Ловлення риби за допомогою такої снасті.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спінінг — спі́нінг 1 іменник чоловічого роду знаряддя спі́нінг 2 іменник чоловічого роду спосіб лову Орфографічний словник української мови
  2. спінінг — ч. 1》 род. -а.Рибальська снасть, що складається з вудлища, котушки з волосінню, металевого повідка та блешні з гачками. 2》 род. -у. Ловлення риби за допомогою такої снасті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спінінг — Крутка Словник чужослів Павло Штепа
  4. спінінг — спі́нінг (англ. spinning, від spin – обертатися) спортивна снасть для ловіння хижої риби на блешні. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. спінінг — СПІ́НІНГ, ч. 1. род. а. Рибальська снасть, що складається з вудлища, котушки з волосінню, металевого повідка та блешні з гачками. Кузьма Дем’янович не тільки завзятий мисливець, а й добрий рибалка. Словник української мови в 11 томах