срібнорогий
СРІБНОРО́ГИЙ, а, е, поет.
1. Який має сріблясті роги (перев. про місяць-молодик).
З небесних голубих повік мов випала сльозина... То срібнорогий молодик над темним бором лине (В. Сосюра).
2. у знач. ім. срібноро́гий, гого, ч. Те саме, що молоди́к¹.
По сонній водиці проміння блищиться: Срібнорогий в воду зазирає (П. Куліш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- срібнорогий — срібноро́гий прикметник Орфографічний словник української мови
- срібнорогий — -а, -е, поет. 1》 Який має сріблясті роги (перев. про місяць-молодик). 2》 у знач. ім. срібнорогий, -гого, ч. Те саме, що молодик I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- срібнорогий — Срібноро́гий, -га, -ге Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- срібнорогий — СРІБНОРО́ГИЙ, а, е, поет. 1. Який має сріблясті роги (перев. про місяць-молодик). З небесних голубих повік мов випала сльозина… То срібнорогий молодик над темним бором лине (Сос., Щастя.., 1962, 163). 2. у знач. ім. срібноро́гий, гого... Словник української мови в 11 томах
- срібнорогий — Срібноро́гий, -а, -е Эпитетъ луны: съ серебряными рогами. Молодик срібнорогий. К. Досв. 63. Зійди, зійди срібнорогий, в рожевім гаю. Федьк. III. 156. Словник української мови Грінченка