ставка

СТА́ВКА, и, ж.

1. іст. Старовинна російська назва похідного намету, який ставили для старшого воєначальника (полководця) в пункті, звідки він мав керувати військом під час бою.

2. військ. Місце розташування вищого воєначальника, стратегічного керівництва під час війни.

Тут, поблизу гирла Волги, він [Батий] заснував свою ставку (з навч. літ.);

Зали палацу були залиті яскравим світлом: ставка командуючого освітлювалась електрикою від похідної динамомашини (Ю. Смолич).

3. військ. Вищий орган керівництва збройними силами.

Згідно з планом Ставки Верховного Головнокомандування війська 3-го Українського фронту на світанку 6 березня 1944 року приступили до здійснення Березнегувато-Снігурівської та Одеської операцій (з публіц. літ.);

Після розмови полкового агітатора кожному з нас здавалося, ніби ми побували в ставці верховного головнокомандуючого, а це для солдата має більше значення, ніж можна припустити (І. Багмут).

4. В азартних іграх – грошовий внесок, який ставить гравець і втрачає у випадку програшу.

Велика ставка;

Програвати ставку;

За ставкою;

// Сума грошей, яку пропонують, вносять як заклад (при суперечці, парі).

5. фін. Встановлений розмір заробітної плати.

[Косяк:] Я вам половину хати відділю, Мефодія на млин бухгалтером візьму... Ставка хороша (М. Зарудний);

Тверда ставка;

Високі ставки.

6. фін. Норма вирахування податку, яку правлять банки з якого-небудь об'єкта фінансового обкладення; норма оплати при здійсненні певної фінансової операції.

Банківська ставка (з наук. літ.).

7. на кого – що, перен. Розрахунок, орієнтація у своїх діях, вчинках, планах на кого-, що-небудь.

Успіхів добиваються там, де роблять головну ставку на людський фактор (з газ.);

Чимало є тренерів які роблять ставку на чужих, кимось підготовлених гравців (з газ.);

// Те, що намагаються використати в своїх інтересах; той або те, на кого або на що розраховують у досягненні певної мети.

Чого ж я мучусь? Чому не вмираю? Бо смерть – моя остання ставка у грі (М. Коцюбинський).

(1) О́чна ста́вка <�Ста́вка віч-на́-віч> – одночасний допит віч-на-віч двох або кількох осіб для перевірки попередніх суперечливих свідчень.

Пізно ввечері Максима, Володю й Галю кинули [поліцаї] до критої машини й повезли на очну ставку (П. Козланюк);

З її розпитувань він швидко зрозумів, що дружина їм з братом влаштувала очну ставку (із журн.);

Закінчилася ставка віч-на-віч наступним чином. Начальник служби контролю погодився повернути викладачці 20 гривень – за умови, що вона знайде студентку-порушницю і приведе її до нього (з газ.).

△ (2) Відсо́тко́ва ста́вка, фін. – плата за використання позичкових грошей у відсотках, що визначаються відношенням суми відсоткових грошей, виплачених за певний період часу до величини позички.

Вкладники, які відкривають депозити на великі суми, отримують низку додаткових пільг, зокрема вищі відсоткові ставки (з наук.-попул. літ.);

Якщо банк скористається послугами страховика, його позиції на ринку стануть неконкурентоспроможними, оскільки зростуть відсоткові ставки (з газ.);

В Україні великі банківські установи встановлюють мінімальні відсоткові ставки, тоді як дрібні вважають за краще заманювати клієнта максимальними (з газ.);

(3) Купо́нна ста́вка;

(4) Номіна́льна відсо́тко́ва ста́вка, фін. – відсоткова ставка без врахування інфляції.

Збільшення сукупного попиту внаслідок зростання пропозиції грошей приводить до суттєвого зростання валового внутрішнього продукту при незначній інфляції або незмінних цінах. Пропозиція грошей і попит на них впливають насамперед на номінальну відсоткову ставку (з наук. літ.);

Відомо, що номінальна відсоткова ставка дорівнює сумі реальної відсоткової ставки та очікуваного темпу інфляції (з навч. літ.);

(5) Реа́льна відсо́тко́ва ста́вка, фін. – відсоткова ставка, що коригується рівнем інфляції з урахуванням номінальної відсоткової ставки.

Номінальна відсоткова ставка повинна дорівнювати реальній відсотковій ставці плюс потенційні темпи розвитку інфляції (з наук. літ.);

Попит на інвестиції визначається реальною відсотковою ставкою (з газ.);

(6) Диско́нтна ста́вка, фін. – процент, виплачуваний позичальником капіталу за надану банком позику.

Високий рівень дисконтних ставок;

(7) Персона́льна ста́вка, заст. – спеціально встановлений для кожного окремого випадку розмір заробітної плати.

[Туманська:] Надіє Миколаївно, ви зіграли прекрасно. Після такого спектаклю ви сміливо можете домагатися персональної ставки (О. Левада);

(8) Тари́фна ста́вка – розмір оплати праці робітника за одиницю часу.

Митрофан Юхимович подав .. пропозицію про процентні надбавки на тарифну ставку (П. Панч).

◇ Ка́рта (ста́вка) би́та / поби́та див. ка́рта;

Роби́ти ста́вку див. роби́ти;

Ста́вити ста́вку див. ста́вити.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ставка — ста́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ставка — ВІЙ. штаб; (у картах) куш, внесок; (шефа) платня; (на кого) орієнтація. Словник синонімів Караванського
  3. ставка — Аплікатурний прийом гри на віолончелі та контрабасі,який полягає у затисканні струни великим пальцем. Застосування С. дає можливість розширити обсяг позиції до октави. Позначаєтьсяспеціальним значком над нотою. Словник-довідник музичних термінів
  4. ставка — -и, ж. 1》 іст. Старовинна російська назва похідного намету, що його ставили для старшого воєначальника (полководця) в пункті, звідки він мав керувати військом під час бою. 2》 військ. Місце розташування воєначальника і його штабу. 3》 військ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ставка — ЗАРОБІ́ТОК (плата за виконану роботу), ЗАРІ́БОК (ЗАРО́БОК) рідше, ЗАСЛУЖЕНИ́НА діал., ДОРО́БОК діал., ЗАЖИ́ВОК діал.; ПРИРОБІ́ТОК (додатковий заробіток); ОКЛА́Д, СТА́ВКА (зарплата, установлена відповідно до посади, кваліфікації тощо). Словник синонімів української мови
  6. ставка — СТА́ВКА, и, ж. 1. іст. Старовинна російська назва похідного намету, який ставили для старшого воєначальника (полководця) в пункті, звідки він мав керувати військом під час бою. 2. військ. Місце розташування воєначальника і його штабу. Словник української мови в 11 томах
  7. ставка — рос. ставка економічний термін, що стосується податку, банківського процента, платежу й означає розмір, частку, процентну частку податкових вилучень з доходів, плати за наданий кредит. Обчислюється відповідно до загальної суми доходу, кредиту. Eкономічна енциклопедія
  8. ставка — Ставка, -ки ж. 1) ? Упався в ставку, або теж у суспицію. Ном. № 7443. 2) Часть ткацкаго станка. см. верстат. Шух. І. 254. Словник української мови Грінченка