стадовище

СТАДОВИ́ЩЕ, а, с.

Збільш. до ста́до 1.

Лани широкополі.., де паслись наші череди-гурти й стадовища незлічимі, – ті лани і перелоги засіяні тепер білими кістками братів і батьків наших (Д. Мордовець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стадовище — стадови́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. стадовище — -а, с. Збільш. до стадо 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стадовище — СТАДОВИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до ста́до 1. Лани широкополі.., де паслись наші череди-гурти й стадовища незлічимі, — ті лани і перелоги засіяні тепер білими кістками братів і батьків наших (Морд., І, 1958, 90). Словник української мови в 11 томах