сталевий

СТАЛЕ́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до сталь¹; стальни́й, кри́цевий, булатний.

Тонкий сталевий лист іде на автомобільні і тракторні заводи (Остап Вишня);

Сталевий зливок;

// Зробл. із сталі.

– Най скаже [хлопець] цареві, щоб зробив сталевий плуг, сталеву борону і сталеве ярмо (А. Калин);

З берега до берега було перетягнуто міцний сталевий трос (М. Трублаїні);

За рядом ряд ідуть на битву в сталевих касках юнаки (В. Сосюра);

* У порівн. Про колишню, ще недавню недолугість нагадував тільки надто тонкий стан та тонкі, хоч і міцні, немов сталеві, ноги (Леся Українка);

// Стос. до виробництва й обробки сталі.

Урал! Опорний край держави, Сталевих діл коваль-митець, Ровесник вікової слави І слави нашої боєць (А. Малишко);

Сталевий трест.

2. перен. Кольору сталі; світло-сірий із сріблястим полиском.

Покій фабриканта .. Стеля, груба й двері – білі. Шпалери .. холодного сталевого кольору (Леся Українка);

У відчинених навстіж дверях кімнати видно постаті військових і між ними стирчить стрижена їжачком голова Яцуби в сталевій своїй сивині (О. Гончар);

Блакитне небо у хмарках І широчінь Дніпра сталева (Л. Дмитерко);

* У порівн. Очі блищали холодним, немов сталевим блиском (І. Франко).

3. перен. Міцний, могутній.

О Львове, обитель лева! Пророком народ твій був. Він силу твою сталеву Ще з давніх-давен відчув (Л. Забашта);

Сталеві м'язи;

// Непохитний, незламний; стійкий.

Ніякі катування не зламали сталевої вірності радянських солдатів (Л. Первомайський);

Сталева воля;

// Твердий, суворий (про голос).

– Р-раз!.. Д-два!!! Трри!!! – гримить його сталевий голос (І. Микитенко);

// В якому відчувається твердість, суворість.

– Один був [син], і того спалили [фашисти], – з сталевою ноткою озвався єфрейтор (Ю. Бедзик);

// Впевнений (про ходу, крок і т. ін.).

Сталеві кроки;

// Сповнений недоброзичливості (про погляд); холодний.

Сталевий погляд.