сталевий
СТАЛЕ́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до сталь¹; стальни́й, кри́цевий, булатний.
Тонкий сталевий лист іде на автомобільні і тракторні заводи (Остап Вишня);
Сталевий зливок;
// Зробл. із сталі.
– Най скаже [хлопець] цареві, щоб зробив сталевий плуг, сталеву борону і сталеве ярмо (А. Калин);
З берега до берега було перетягнуто міцний сталевий трос (М. Трублаїні);
За рядом ряд ідуть на битву в сталевих касках юнаки (В. Сосюра);
* У порівн. Про колишню, ще недавню недолугість нагадував тільки надто тонкий стан та тонкі, хоч і міцні, немов сталеві, ноги (Леся Українка);
// Стос. до виробництва й обробки сталі.
Урал! Опорний край держави, Сталевих діл коваль-митець, Ровесник вікової слави І слави нашої боєць (А. Малишко);
Сталевий трест.
2. перен. Кольору сталі; світло-сірий із сріблястим полиском.
Покій фабриканта .. Стеля, груба й двері – білі. Шпалери .. холодного сталевого кольору (Леся Українка);
У відчинених навстіж дверях кімнати видно постаті військових і між ними стирчить стрижена їжачком голова Яцуби в сталевій своїй сивині (О. Гончар);
Блакитне небо у хмарках І широчінь Дніпра сталева (Л. Дмитерко);
* У порівн. Очі блищали холодним, немов сталевим блиском (І. Франко).
3. перен. Міцний, могутній.
О Львове, обитель лева! Пророком народ твій був. Він силу твою сталеву Ще з давніх-давен відчув (Л. Забашта);
Сталеві м'язи;
// Непохитний, незламний; стійкий.
Ніякі катування не зламали сталевої вірності радянських солдатів (Л. Первомайський);
Сталева воля;
// Твердий, суворий (про голос).
– Р-раз!.. Д-два!!! Трри!!! – гримить його сталевий голос (І. Микитенко);
// В якому відчувається твердість, суворість.
– Один був [син], і того спалили [фашисти], – з сталевою ноткою озвався єфрейтор (Ю. Бедзик);
// Впевнений (про ходу, крок і т. ін.).
Сталеві кроки;
// Сповнений недоброзичливості (про погляд); холодний.
Сталевий погляд.
Значення в інших словниках
- сталевий — стале́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- сталевий — Крицевий, булатний, ур. харалужний, (меч) дамаський; (колір) ясносірий; (м'яз) П. міцний, могутній; (- волю) незламний; (голос) залізний, твердий, безапеляційний; (крок) впевнений, карбований; (- очі) холодний. Словник синонімів Караванського
- сталевий — див. сірий Словник синонімів Вусика
- сталевий — [сталевией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- сталевий — див. стальний Словник чужослів Павло Штепа
- сталевий — -а, -е. 1》 Прикм. до сталь I. Сталевий зливок. || Зробл. зі сталі. || Стос. до виробництва та обробки сталі. Сталевий трест. 2》 перен. Кольору сталі; світло-сірий із сріблястим полиском. 3》 перен. Міцний, могутній. Сталеві м'язи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сталевий — залі́зний (стале́вий) кінь. Трактор. Їде Олеся Кулик на тракторі, а за нею жінки правують залізними кіньми, вся ланка гуркотить (О. Ковінька). Фразеологічний словник української мови
- сталевий — СІ́РИЙ (колір, середній між білим і чорним), ПОПЕЛЯ́СТИЙ, ПО́ПІЛЬНИЙ, ПОПЕЛЬНА́СТИЙ рідше, ПОПЕЛА́СТИЙ рідше, ДИМЧА́СТИЙ, ДИ́МНИЙ, ША́РОВИЙ діал., ША́РИЙ діал. Словник синонімів української мови
- сталевий — Стале́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сталевий — СТАЛЕ́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до сталь¹. Тонкий сталевий лист іде на автомобільні і тракторні заводи (Вишня, Весна.., 1949, 25); Сталевий зливок; // Зробл. із сталі. Словник української мови в 11 томах
- сталевий — Сталевий, -а, -е Стальной. К. Бай. 73. Сталеві сорочки. К. ЧР. 38. Словник української мови Грінченка