сталевий

СТАЛЕ́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до сталь¹; стальни́й, кри́цевий, булатний.

Тонкий сталевий лист іде на автомобільні і тракторні заводи (Остап Вишня);

Сталевий зливок;

// Зробл. із сталі.

– Най скаже [хлопець] цареві, щоб зробив сталевий плуг, сталеву борону і сталеве ярмо (А. Калин);

З берега до берега було перетягнуто міцний сталевий трос (М. Трублаїні);

За рядом ряд ідуть на битву в сталевих касках юнаки (В. Сосюра);

* У порівн. Про колишню, ще недавню недолугість нагадував тільки надто тонкий стан та тонкі, хоч і міцні, немов сталеві, ноги (Леся Українка);

// Стос. до виробництва й обробки сталі.

Урал! Опорний край держави, Сталевих діл коваль-митець, Ровесник вікової слави І слави нашої боєць (А. Малишко);

Сталевий трест.

2. перен. Кольору сталі; світло-сірий із сріблястим полиском.

Покій фабриканта .. Стеля, груба й двері – білі. Шпалери .. холодного сталевого кольору (Леся Українка);

У відчинених навстіж дверях кімнати видно постаті військових і між ними стирчить стрижена їжачком голова Яцуби в сталевій своїй сивині (О. Гончар);

Блакитне небо у хмарках І широчінь Дніпра сталева (Л. Дмитерко);

* У порівн. Очі блищали холодним, немов сталевим блиском (І. Франко).

3. перен. Міцний, могутній.

О Львове, обитель лева! Пророком народ твій був. Він силу твою сталеву Ще з давніх-давен відчув (Л. Забашта);

Сталеві м'язи;

// Непохитний, незламний; стійкий.

Ніякі катування не зламали сталевої вірності радянських солдатів (Л. Первомайський);

Сталева воля;

// Твердий, суворий (про голос).

– Р-раз!.. Д-два!!! Трри!!! – гримить його сталевий голос (І. Микитенко);

// В якому відчувається твердість, суворість.

– Один був [син], і того спалили [фашисти], – з сталевою ноткою озвався єфрейтор (Ю. Бедзик);

// Впевнений (про ходу, крок і т. ін.).

Сталеві кроки;

// Сповнений недоброзичливості (про погляд); холодний.

Сталевий погляд.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сталевий — стале́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сталевий — Крицевий, булатний, ур. харалужний, (меч) дамаський; (колір) ясносірий; (м'яз) П. міцний, могутній; (- волю) незламний; (голос) залізний, твердий, безапеляційний; (крок) впевнений, карбований; (- очі) холодний. Словник синонімів Караванського
  3. сталевий — див. сірий Словник синонімів Вусика
  4. сталевий — [сталевией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  5. сталевий — див. стальний Словник чужослів Павло Штепа
  6. сталевий — -а, -е. 1》 Прикм. до сталь I. Сталевий зливок. || Зробл. зі сталі. || Стос. до виробництва та обробки сталі. Сталевий трест. 2》 перен. Кольору сталі; світло-сірий із сріблястим полиском. 3》 перен. Міцний, могутній. Сталеві м'язи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сталевий — залі́зний (стале́вий) кінь. Трактор. Їде Олеся Кулик на тракторі, а за нею жінки правують залізними кіньми, вся ланка гуркотить (О. Ковінька). Фразеологічний словник української мови
  8. сталевий — СІ́РИЙ (колір, середній між білим і чорним), ПОПЕЛЯ́СТИЙ, ПО́ПІЛЬНИЙ, ПОПЕЛЬНА́СТИЙ рідше, ПОПЕЛА́СТИЙ рідше, ДИМЧА́СТИЙ, ДИ́МНИЙ, ША́РОВИЙ діал., ША́РИЙ діал. Словник синонімів української мови
  9. сталевий — Стале́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сталевий — СТАЛЕ́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до сталь¹. Тонкий сталевий лист іде на автомобільні і тракторні заводи (Вишня, Весна.., 1949, 25); Сталевий зливок; // Зробл. із сталі. Словник української мови в 11 томах
  11. сталевий — Сталевий, -а, -е Стальной. К. Бай. 73. Сталеві сорочки. К. ЧР. 38. Словник української мови Грінченка