станковий
СТАНКО́ВИЙ, а, е.
1. жив. Створений на станку (див. стано́к² 6), пов'язаний з творами мистецтва, створеними на станку.
У різних жанрах виступав митець [І. Їжакевич] – у станковому живописі, в книжковій ілюстрації, працював над настінними розписами, науково-популярними панно-картинами (з газ.);
Як художник-гравер він [Т. Шевченко] творив головним чином у галузі станкової гравюри (естампа) (з наук. літ.);
Окремим доробком І. Кавалерідзе в галузі станкової скульптури малих форм є його серія оригінальних робіт, присвячених видатним майстрам театрального мистецтва (із журн.);
Станковий портрет.
2. військ. Закріплений на станку (див. стано́к² 1).
Автомобілі виринули з-за повороту один за одним .. Лобове скло у всіх машинах було відхилене наперед, і звідти виразно стриміли цівки станкових кольтів (Іван Ле).
Значення в інших словниках
- станковий — станко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- станковий — -а, -е. 1》 жив. Створений на станку (див. станок II 6)), пов'язаний з творами мистецтва, створеними на станку. Станковий портрет. Станкове мистецтво — термін, яким визначають твори образотворчого мистецтва, що мають самостійний характер (у живопису... Великий тлумачний словник сучасної мови
- станковий — СТАНКО́ВИЙ, а, е. 1. жив. Створений на станку ( див. стано́к² 6), пов’язаний з творами мистецтва, створеними на станку. У різних жанрах виступав митець [І. Словник української мови в 11 томах