1. Словник української мови у 20 томах

станін

СТАНІ́Н, у, ч., спец.

Мінерал, що складається з олова, заліза та міді, який мвє сталево-сірий колір із зеленкуватим відтінком;

// Руда для видобутку олова.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. станін — стані́н іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови
  2. станін — СТАНІН – СТАНІТ Станін, -у. Мінерал сталево-сірого кольору; руда олова. Станіт, -у. Сіль олов’яної кислоти. Літературне слововживання
  3. станін — -у, ч. Олов'яний колчедан – мінерал класу сульфідів та їхніх аналогів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. станін — стані́н (від лат. stannum – олово) мінерал класу сульфідів, сталево-сірого кольору з зеленуватим відтінком. Руда олова. Словник іншомовних слів Мельничука