стапель
СТА́ПЕЛЬ, я, ч.
1. мор. Нахилений до води й відповідно обладнаний майданчик, що являє собою залізобетонний, кам'яний або дерев'яний фундамент, на якому будують, ремонтують і з якого спускають на воду судна.
На стапелі тепер формується корпус судна не з окремих дрібних вузлів і деталей, а з великогабаритних секцій і блоків (з наук.-попул. літ.);
Он він, його [капітана] красень, височіє .. на залізобетонному стапелі.., величезний колектив кораблебудівників .. невтомно, день за днем будує це судно (О. Гончар);
Після літніх походів, готуючись до зимової кампанії, “Мисливець” став на стапелі на ремонт (Д. Ткач).
2. техн. Підсобна споруда для складання верстатів, літаків і т. ін.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стапель — ста́пель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стапель — -я, ч. 1》 мор. Нахилений до води й відповідно обладнаний майданчик, що являє собою залізобетонний, кам'яний або дерев'яний фундамент, на якому будують, ремонтують і з якого спускають на воду судна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стапель — ста́пель (голл. stapel) прибережна споруда на суднобудівних заводах у вигляді похилого майданчика, на якому будують кораблі. Словник іншомовних слів Мельничука
- стапель — СТА́ПЕЛЬ, я, ч. 1. мор. Нахилений до води й відповідно обладнаний майданчик, що являє собою залізобетонний, кам’яний або дерев’яний фундамент, на якому будують, ремонтують і з якого спускають на воду судна. Словник української мови в 11 томах