староболгарський
СТАРОБОЛГА́РСЬКИЙ, а, е.
Стос. до культури давньої Болгарії ІХ – ХІ ст., повя'заний з нею; давньоболгарський.
Найдавніша памя'тка духовного письма, переписана зі староболгарського оригіналу, – “Остромирове євангеліє” 1056 р. (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- староболгарський — староболга́рський прикметник Орфографічний словник української мови
- староболгарський — -а, -е. Стос. до стародавніх Болгарії та болгар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- староболгарський — Староболга́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)