староболгарський

СТАРОБОЛГА́РСЬКИЙ, а, е.

Стос. до культури давньої Болгарії ІХ – ХІ ст., повя'заний з нею; давньоболгарський.

Найдавніша памя'тка духовного письма, переписана зі староболгарського оригіналу, – “Остромирове євангеліє” 1056 р. (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. староболгарський — староболга́рський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. староболгарський — -а, -е. Стос. до стародавніх Болгарії та болгар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. староболгарський — Староболга́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)