старокатолик

СТАРОКАТО́ЛИК, а, ч.

Послідовник старокатолицизму.

Старокатолики зберегли католицьке вчення про божественність Христа, Трійцю, вшанування Біблії як одкровення Божого, визнання семи таїнств (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старокатолик — -а, ч. Прибічник, послідовник старокатолицизму. Великий тлумачний словник сучасної мови