1. Словник української мови у 20 томах

старообрядництво

СТАРООБРЯ́ДНИЦТВО, а, с., рел.

Релігійний напрям, спрямований проти офіційної православної церкви, який виник у результаті церковного розколу в Російській державі в XVII ст. і прагнув зберегти стару віру.

Старообрядництво виникло ще в другій половині XVII ст (з наук.-попул. літ.);

Старообрядництво стало й ідеологічним виразом соціальних суперечностей у країні (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старообрядництво — старообря́дництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. старообрядництво — -а, с., рел. Релігійний напрям, спрямований проти офіційної православної церкви, який виник внаслідок церковного розколу в Російській державі в 17 ст. і прагнув зберегти стару віру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. старообрядництво — СТАРООБРЯ́ДНИЦТВО, а, с., рел. Релігійний напрям, спрямований проти офіційної православної церкви, який виник у результаті церковного розколу в Російській державі в XVII ст. і прагнув зберегти стару віру. Старообрядництво виникло ще в другій половині XVII ст. (Наука.., 1, 1958, 44). Словник української мови в 11 томах