1. Словник української мови у 20 томах

старорежимний

СТАРОРЕЖИ́МНИЙ, а, е.

Стос. до старого (царського) режиму.

Слухаючи, про що говорив опасистий, при всіх старорежимних військових регаліях офіцер, вербівчани тільки зітхали та чекали, коли вже почнуть розправу над ними (А. Іщук);

// Який був поширений, прийнятний і т. ін. за старого режиму, за старих часів; який не відповідає сучасним вимогам, правилам і т. ін.

Мабуть, в жодному з південноукраїнських міст не було стільки тюрем, як у Херсоні. Важкі кам'яниці, похмурі старорежимні централи, вони займали на сонячних херсонських висотах найвидніші місця (О. Гончар);

Головний геолог – товстун із старорежимною зовнішністю та з душею комсомольця (О. Довженко);

Микола .. виводив хорошу, хоча й старорежимну [пісню] (С. Журахович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старорежимний — старорежи́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. старорежимний — -а, -е. Стос. до старого (царського) режиму. || Який був поширений, прийнятний і т. ін. за старого режиму, за старих часів; який не відповідає сучасним вимогам, правилам тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. старорежимний — СТАРОРЕЖИ́МНИЙ, а, е. Стос. до старого (царського) режиму. Слухаючи, про що говорив опасистий, при всіх старорежимних військових регаліях офіцер, вербівчани тільки зітхали та чекали, коли вже почнуть розправу над ними (Іщук, Вербівчани, 1961, 422)... Словник української мови в 11 томах