стафілінід

СТАФІЛІНІ́Д, а, ч., біол.

Жук з вузьким довгастим тілом, короткими накрилами і рухливим черевцем, який живе у ґрунті, гниючих рештках.

Хижі стафілініди мають велике господарське значення як природні регулятори чисельності комах-шкідників сільськогосподарських рослин (з наук. літ.).