ствердний
СТВЕРДНИ́Й, а́, е́.
1. Який виражає згоду з чим-небудь, який підтверджує що-небудь.
2. спец. Який містить в собі підтвердження або певне твердження.
Судження може бути ствердним або заперечним (з навч. літ.);
Висновки експертів можна підрозділити на категоричні (ствердні чи негативні), в яких експерт стверджує наявність або відсутність тотожності, і вірогідні, або гадані (ствердні чи негативні) (з наук. літ.);
Ствердна частка.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ствердний — ствердни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- ствердний — -а, -е. 1》 Який виражає згоду з чим-небудь, який підтверджує що-небудь. 2》 спец. Який містить підтвердження. Ствердна частка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ствердний — ПОЗИТИ́ВНИЙ (який виражає, містить у собі згоду, стверджує щось), СТВЕ́РДЛИВИЙ, СТВЕРДНИ́Й. Позитивна відповідь; Чи добре знаємо ми вчинки й поведінку своїх дітей? Більшість батьків, мабуть, дасть ствердну відповідь (з газети). Словник синонімів української мови
- ствердний — СТВЕРДНИ́Й, а, е. 1. Який виражає згоду з чим-небудь, який підтверджує що-небудь. Великий геній Леніна знав наперед про ці селянські думки, коли говорив про сто тисяч тракторів, про те, що селянин скаже своє ствердне слово: я за комунію (Цюпа, Назустріч.. Словник української мови в 11 томах