стеатома

СТЕАТО́МА, и, ж., мед.

Кіста шкіри, наповнена жировою масою, що виникає внаслідок закупорки протоку сальної залози.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стеатома — -и, ж., мед. Доброякісне шкірне утворення, що локалізується на волосистій частині голови, вухах, спині або на калитці. Великий тлумачний словник сучасної мови