1. Словник української мови у 20 томах

стебник

СТЕБНИ́К, а́, ч., діал.

Омшаник.

З усім він прощався: коней гладив, обнімав телят, шептав слова прощання стодолі, коморі, стебникові (В. Гжицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Стебник — Сте́бник іменник чоловічого роду селище в Україні Орфографічний словник української мови
  2. стебник — -а, ч., зах. Омшаник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стебник — СТЕБНИ́К, а́, ч., діал. Омшаник. З усім він прощався: коней гладив, обнімав телят, шептав слова прощання стодолі, коморі, стебникові (Гжицький, У світ.., 1960, 100). Словник української мови в 11 томах
  4. стебник — Стебник, -ка гл. = омшаник. Яловнику без ліку, скриня грошей в стебнику. Гол. II. 679. Словник української мови Грінченка