стегоцефали
СТЕГОЦЕФА́ЛИ, ів, мн. (одн. стегоцефа́л, а, ч.), палеонт.
Ряд викопних земноводних тріасового періоду, які мали суцільну кісткову покрівлю черепа, а тулуб нерідко був укритий кістяними щитками.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стегоцефали — стегоцефа́ли (від грец. στέγη – дах і ...цефал) група вимерлих земноводяних, зовні подібних до саламандр. Існували за палеозою. Словник іншомовних слів Мельничука