стеларатор
СТЕЛАРА́ТОР, а, ч., спец.
Замкнена магнітна установка для отримання високотемпературної плазми водню з метою одержання керованої термоядерної реакції.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стеларатор — -а, ч., спец. Замкнута магнітна установка для утримання високотемпературної плазми. Великий тлумачний словник сучасної мови