стельмах

СТЕ́ЛЬМАХ, а, ч.

1. Майстер, який робить вози, сани, колеса і т. ін.

Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала і заробляв добрі гроші (І. Нечуй-Левицький);

Господар був, очевидно, столяр або стельмах – у сінях наче сільської хати висіли на стіні різні струганки й пилочки (П. Козланюк);

У XVI –XVII ст. у місті буйно розквітали всілякі ремесла. На кожному кроці можна було здибати чинбаря, римаря, стельмаха, броваря (із журн.).

2. діал. Тесляр, тесля.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Стельмах — Сте́льмах прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. стельмах — Колісник, возороб, з. каретник; тесля, тесляр. Словник синонімів Караванського
  3. стельмах — -а, ч. 1》 Майстер, який робить вози, сани, колеса і т. ін. 2》 діал. Тесляр, тесля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стельмах — СТЕ́ЛЬМАХ (майстер, який робить вози, сани, колеса і т. ін.); ВОЗОРО́Б рідше; КОЛІСНИ́К (колісний майстер); КАРЕ́ТНИК заст. (каретний майстер). Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала (І. Словник синонімів української мови
  5. стельмах — Сте́льмах, -ха; -махи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. стельмах — СТЕ́ЛЬМАХ, а, ч. 1. Майстер, який робить вози, сани, колеса і т. ін. Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала і заробляв добрі гроші (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. стельмах — Стельмах, -ха м. 1) Каретникъ, колесникъ, телѣжный мастеръ. Гн. II. 30. 2) Плотникъ. Шух. 1. 87. Словник української мови Грінченка