стельмах
СТЕ́ЛЬМАХ, а, ч.
1. Майстер, який робить вози, сани, колеса і т. ін.
Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала і заробляв добрі гроші (І. Нечуй-Левицький);
Господар був, очевидно, столяр або стельмах – у сінях наче сільської хати висіли на стіні різні струганки й пилочки (П. Козланюк);
У XVI –XVII ст. у місті буйно розквітали всілякі ремесла. На кожному кроці можна було здибати чинбаря, римаря, стельмаха, броваря (із журн.).
2. діал. Тесляр, тесля.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Стельмах — Сте́льмах прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- стельмах — Колісник, возороб, з. каретник; тесля, тесляр. Словник синонімів Караванського
- стельмах — -а, ч. 1》 Майстер, який робить вози, сани, колеса і т. ін. 2》 діал. Тесляр, тесля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стельмах — СТЕ́ЛЬМАХ (майстер, який робить вози, сани, колеса і т. ін.); ВОЗОРО́Б рідше; КОЛІСНИ́К (колісний майстер); КАРЕ́ТНИК заст. (каретний майстер). Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала (І. Словник синонімів української мови
- стельмах — Сте́льмах, -ха; -махи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стельмах — СТЕ́ЛЬМАХ, а, ч. 1. Майстер, який робить вози, сани, колеса і т. ін. Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала і заробляв добрі гроші (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- стельмах — Стельмах, -ха м. 1) Каретникъ, колесникъ, телѣжный мастеръ. Гн. II. 30. 2) Плотникъ. Шух. 1. 87. Словник української мови Грінченка