стендовик
СТЕНДОВИ́К, а́, ч.
1. Робітник на стенді (у 2 знач.).
Монтерн-стендовик.
2. Спортсмен, який займається стендовою стрільбою.
Приз матчу дружби вручено українським стендовикам. На друге місце вийшли стрільці Чехословаччини (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стендовик — стендови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- стендовик — -а, ч. 1》 Робітник на стенді (у 2 знач.). Монтер-стендовик. 2》 Спортсмен, який займається стендовою стрільбою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стендовик — СТЕНДОВИ́К, а́, ч. 1. Робітник на стенді (у 2 знач.). Монтер-стендовик. 2. Спортсмен, який займається стендовою стрільбою. Приз матчу дружби вручено українським стендовикам. На друге місце вийшли стрільці Чехословаччини (Веч. Київ, 10.VІІ 1961, 3). Словник української мови в 11 томах