1. Словник української мови у 20 томах

стенографувати

СТЕНОГРАФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод.

Робити запис усної мови способом стенографії.

Сидить [Аглая-Феліцітас], слідить за словами професора, стенографує іноді (О. Кобилянська);

Альберт Сю шпарко стенографував усе до свого блокнота (Ю. Смолич);

– Я колись навчився стенографувати і застенографував з доповіді Олександри Трохимівни все (О. Копиленко);

– Ніч-зоря... Як це мило сказано? – захоплено вигукнула ад'ютантка, стенографуючи пишну генеральську фразу, що незабаром стане крилатою у врангелівських військах (О. Гончар);

// перен. Буквально, точно передавати, відображати що-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стенографувати — стенографува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стенографувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Робити запис усної мови способом стенографії. || перен. Буквально, точно передавати, відображати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стенографувати — Стенографува́ти, -фу́ю, -фу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. стенографувати — СТЕНОГРАФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. Робити запис усної мови способом стенографії. Сидить [Аглая-Феліцітас], слідить за словами професора, стенографує іноді (Коб. Словник української мови в 11 томах