1. Словник української мови у 20 томах

стентор

СТЕ́НТОР, а, ч.

1. заст. Людина з дуже сильним голосом.

2. біол. Рід інфузорій з тілом, що нагадує лійку.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стентор — сте́нтор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стентор — -а, ч., міф. Грецький воїн, учасник Троянської війни, сила голосу якого дорівнювала силі голосів п'ятдесяти воїнів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стентор — сте́нтор (грец. Στέντωρ) 1. Ім’я одного з героїв «Іліади» Гомера. 2. Переносно – людина з дуже сильним голосом. 3. Рід інфузорій з тілом, що нагадує лійку. Словник іншомовних слів Мельничука