степняк
СТЕПНЯ́К, а́, ч., рідко.
1. Те саме, що степови́к 1, 2.
Заснув Кирило Тугокопилий. Але й уві сні господарчо-земельні справи не кидали крилатого степняка (О. Ковінька).
2. Рослина, яка росте тільки в степовій зоні.
Жостір, а нерідко терен і шипшину можна побачити і в лісі. А от мигдаль, або бобчук, та карагана, яку ще називають дерезою, – це типові степняки (з наук.-попул. літ.).
3. Степовий вітер.
Б'є супрутній степняк навідліг, цілячись промерзлим пилом в обличчя (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- степняк — степня́к іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- степняк — -а, ч., рідко. 1》 Те саме, що степовик 1), 2). 2》 Рослина, яка росте тільки в степовій зоні. 3》 Степовий вітер. Великий тлумачний словник сучасної мови
- степняк — ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет. Словник синонімів української мови
- степняк — СТЕПНЯ́К, а́, ч., рідко. 1. Те саме, що степови́к 1, 2. Заснув Кирило Тугокопилий. Але й уві сні господарчо-земельні справи не кидали крилатого степняка (Ковінька, Кутя.., 1960, 115). 2. Рослина, яка росте тільки в степовій зоні. Словник української мови в 11 томах