1. Словник української мови у 20 томах

стерплий

СТЕ́РПЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до сте́рпти.

Землетрус! Я зрозумів одразу. Я стояв і дивився, стерплий увесь, як зрушились стіни, немов живі, як вони загойдались над головою (М. Коцюбинський);

Юрко стояв увесь стерплий, дивився, аж поки не розтанула висока братова постать в білій заметілі (В. Козаченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стерплий — сте́рплий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. стерплий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до стерпти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стерплий — СТЕ́РПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до сте́рпти. Землетрус! Я зрозумів одразу. Я стояв і дивився, стерплий увесь, як зрушились стіни, немов живі, як вони загойдались над головою (Коцюб. Словник української мови в 11 томах