стехіометрія
СТЕХІОМЕ́ТРІЯ, ї, ж.
1. Масові співвідношення, в яких реагують між собою елементи й хімічні сполуки.
2. Молярне співвідношення між кількостями реагентів, що вступають в реакцію і продуктами реакції.
3. Розділ хімії, який вивчає кількісне співвідношення між масами речовин, що вступають у хімічну реакцію.
Нарешті, завершився процес формування стехіометрії формулюванням закону сталості складу (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стехіометрія — стехіоме́трія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стехіометрія — -ї, ж. Окремий розділ хімії, в якому вивчають кількісний склад речовини, а також кількісні зміни, що відбуваються з ними в процесі хімічних реакцій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стехіометрія — стехіоме́трія (від грец. στοιχεΐον – елемент, основа і ...метрія) галузь хімії, пов’язана з вивченням вагових і об’ємних співвідношень між реагуючими речовинами й продуктами реакції, з визначенням хімічних формул і рівнянь хімічних реакцій. Словник іншомовних слів Мельничука
- стехіометрія — Розділ хімії, який вивчає кількісні співвідношення хіміч. речовин, які реагують між собою, та методи обчислень цих співвідношень; побудована на осн. законах, напр., законі збереження маси, законі постійності складу, законі електролізу Фарадея. Універсальний словник-енциклопедія