стибій
СТИ́БІЙ, ю, ч.
Хімічний елемент, проста речовина якого – стріблясті кристали із синюватим полиском.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стибій — -ю, ч. Sb. Хімічний елемент, проста речовина якого – сріблясті кристали із синюватим полиском. Великий тлумачний словник сучасної мови