стикатися

СТИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗІТКНУ́ТИСЯ і рідко СТИКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.

1. Рухаючись назустріч, натикатися одне на одного, на кого-, що-небудь, ударятися об когось, щось.

Найдрібніші крапельки води в хмарах весь час перебувають в русі. Вони стикаються одна з одною, зливаються і поступово збільшуються в розмірах (з навч. літ.);

Дві кульки ртуті або дві краплі води зливаються в одну краплю, якщо кульки або краплі стикаються одна з одною (з навч. літ.);

Галя мерщій метнулася за ріг високої кам'яної огорожі. Але там вже хтось заховався – Галя зіткнулася з людиною, що присіла навпочіпки (Ю. Смолич);

Дивляться [Іван та Микола] в небо, не помічаючи один одного. Сходяться. Плечима стикнулись (І. Микитенко);

// Взаємно торкатися, дотикатися.

Деталі тракторів, комбайнів та сільськогосподарських машин, стикаючися з ґрунтом, спрацьовуються особливо швидко (з газ.);

Де цвітуть гвоздики в лісі – Свіжовмивані, червоні, – Вперше руки їх сплелися І зіткнулися долоні (М. Рильський);

// перен. Бути пов'язаним з чим-небудь, близьким до чогось.

Відомо, що публіцистика перебуває між художньою літературою і наукою, тобто однією стороною входить в літературу, а другою безпосередньо стикається з наукою (з публіц. літ.).

2. Несподівано зустрічатися з ким-небудь.

На порозі він стикається з денщиком (П. Панч);

Біля двору, в якому розташувалась політчастина, Хаєцький зіткнувся з Воронцовим (О. Гончар);

Віддавши “козакові” коня, Проценко зіткнувся з Курилом і прийняв від нього рапорт (Д. Бедзик);

Лукина в корчмі раз якось стикнулася з Уласом (І. Нечуй-Левицький);

// тільки док. Зустрівшись, познайомитися з ким-небудь.

Отак зіткнулись ми в дорозі, В житті, у буднях, поміж справ (М. Гірник);

Настуся в однієї своєї тітки стикнулась з Павлусем (І. Нечуй-Левицький);

// з ким, перен. Вступати в спілкування, в які-небудь стосунки з кимсь.

Артьомов вивчав людей, з якими стикався, зважував їхні висловлювання (С. Чорнобривець);

Мало стикалася Калина з сільськими людьми, мало знала про те, що діється в світі (В. Козаченко);

Ставши ключницею, Малуша подивилась на терем іншими очима, побачила тут не тільки багатство, красу, скарби, а й стикнулась з людьми, що жили тут, взнала їх вдачу, душі, силу (С. Скляренко);

// з чим, перен. Мати можливість пізнавати що-небудь, знайомитися з чим-небудь, зазнавати чогось.

Досі вони [офіцери] не стикалися так близько з думками і прагненнями німецького робітника (В. Собко);

Вона досі не стикалась із життям інших, а своє життя вважала сірим, безбарвним (С. Скляренко);

Просто не вірить [Хо], щоб ця палка молодіж, скоро зіткнеться зі справжнім життям, витривала боротьбу з його чудодійною силою, не підхилилася їй (М. Коцюбинський);

Син відставного офіцера.., він вперше в житті оце так близько зіткнувся з працею простої людини, вперше в житті змінив зброю на садівницький ніж та лопату і вперше відчув тут високу .. насолоду праці (О. Гончар);

Протягом одного дня дівчині довелося зіткнутися і з незрозумілою для неї підступністю, і з такою самою незрозумілою добрістю (Д. Ткач);

// перен. Працюючи, досліджуючи і т. ін., зустрічатися, мати справу з чим-небудь, виявляти щось.

Директор почав уважно проглядати Василеві доводи, розрахунки, креслення .. Багато формул він уже позабував, бо не стикався з ними у своїй директорській роботі (П. Загребельний);

Сучасний фізик і хімік, що працює в галузі живої природи, постійно стикається з явищами, які не можна зрозуміти і пояснити без урахування цієї специфіки (з публіц. літ.);

Поступово він збагнув, що стикнувся з незвичайним відкриттям (з наук.-попул. літ.).

3. Сходячись, вступати в сутичку, в бій; сходитися в бою.

Цілий день гарцювали його [князя Єремії] жовніри, перейшовши річку вбрід, стикались з козаками, бились в густих спотичках з ними на герцях (І. Нечуй-Левицький);

Не став гнатись [Ант] за ними [вепрами], бо стикатись одному з цілим стовпищем цих хижих звірів було небезпечно (С. Скляренко);

В районі Каховки килигеївці безпосередньо зіткнулися з денікінськими авангардами. Зав'язались бої (О. Гончар);

// перен. Входити у суперечність; боротися.

От і зіткнулися в ньому кохання і національна ідея (М. Стельмах).

4. тільки недок., діал. Блукати, тинятися.

[Килина:] І що нам з того ліса за добро? Стикаємось по нім, як вовкулаки, ще й справді вовкулаками завиєм! (Леся Українка);

– В панів повдягалися, – пояснював Богун. – Хлопці голі, все Яремина челядь, по лісах стикалися, де їм своєї одежі набрати? (Я. Качура).

(1) Зіткну́тися лице́ (лице́м) в лице́ з ким – проходячи близько одне біля одного, несподівано зустрітися, побачити одне одного.

На розі вулиці Романенко зіткнувся лицем в лице з Заболотним (С. Журахович);

(2) Стика́тися / зіткну́тися по́глядом (очи́ма) з ким – несподівано зустрічатися поглядом (очима) з ким-небудь.

Невідомий юнак .. усім своїм єством виказував палке бажання втекти світ за очі. Пальці його вибивали дроб на стінці, крутився туди й сюди, червонів, стикаючись поглядом з панянками (О. Полторацький).