стилізувати
СТИЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.
1. що. Надавати чому-небудь характерних рис певного стилю (див. стиль¹ 1, 2).
Як відомо, Панас Мирний систематично стилізував “Слово” під українську думу XVI –XVII ст (з наук. літ.);
Танцює [Саїд] “козачка”, стилізуючи під лезгинку, з вигуками “Ас-са!” (Яків Баш);
// Зображувати, передавати що-небудь за допомогою умовно-декоративних прийомів.
Він [художник] уявляє собі пальми й третичну рослинність, якої ніколи не бачив, і намагається створити її, стилізуючи будяка та другу подібну рослинність (М. Коцюбинський);
Він стилізує лінії і форми, але весь час тримаючись еталона життя, природи (із журн.).
2. що. Говорити або писати, дотримуючись певного стилю.
Пан радник був відомий своєю слабістю виголошувати тости і ще більшою слабістю їх стилізувати (І. Франко);
// Говорити або писати стилістично вправно, вишукано.
Стилізували [розділ у протоколі] найкращі промовці повітові (Г. Хоткевич);
– Ви інтелігентна молода людина і безумовно вмієте писати і стилізувати (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Значення в інших словниках
- стилізувати — стилізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- стилізувати — -ую, -уєш, недок. і док. 1》 перех. Надавати чому-небудь характерних рис певного стилю (див. стиль I 1), 2)). || Зображувати, передавати що-небудь за допомогою умовно-декоративних прийомів. 2》 перех. Говорити або писати, дотримуючись певного стилю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стилізувати — Стилізува́ти, -зу́ю, -зу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стилізувати — СТИЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. перех. Надавати чому-небудь характерних рис певного стилю ( див. стиль¹ 1, 2). Як відомо, Панас Мирний систематично стилізував «Слово» під українську думу XVI-XVII ст. (Від давнини.. Словник української мови в 11 томах