стислий

СТИ́СЛИЙ, а, е.

1. Коротко викладений, висловлений; небагатослівний.

Майор вишиковує взвод і робить стислий розгляд занять (І. Багмут);

// Невеликий обсягом, розміром.

Ах, як дитинство все в рядок убгати стислий..? (М. Рильський);

Книга віршів В. Сосюри “Поезія не спить” .. невелика, стисла (із журн.);

У стислому лекційному курсі неможливо охопити весь програмний матеріал (з навч. літ.).

2. Який триває недовго; короткочасний; протилежне тривалий.

Житловий будинок, який складають з .. блоків-кімнат, може бути споруджений у гранично стислі строки (з наук.-попул. літ.);

// розм. Уривчастий (про звуки); короткий.

Тишина повисла сумом на землі, тільки чути стислі постріли в селі (С. Голованівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стислий — сти́слий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стислий — Лаконічний, небагатослівний, ляпідарний; (звіт) короткий; п! ТОЧНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. стислий — [стислией] м. (на) -слому/-с'л'ім, мн. -с'л'і Орфоепічний словник української мови
  4. стислий — -а, -е. 1》 Лаконічно викладений, висловлений; небагатослівний. || Невеликий за обсягом, розміром. 2》 Який триває недовго; короткочасний; прот. тривалий. || розм. Уривчастий (про звуки); короткий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стислий — КОРО́ТКИЙ (який триває недовго), НЕДО́ВГИЙ, НЕТРИВА́ЛИЙ, НЕДОВГОЧА́СНИЙ, НЕДОВГОТРИВА́ЛИЙ, КОРОТКОТРИВА́́ЛИЙ, КОРОТКОЧА́СНИЙ, МАЛИ́Й, НЕВЕЛИ́КИЙ, КУ́ЦИЙ розм., ПЕРЕЛІ́ТНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  6. стислий — Сти́слий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. стислий — СТИ́СЛИЙ, а, е. 1. Коротко викладений, висловлений; небагатослівний. Майор вишиковує взвод і робить стислий розгляд занять (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 80); І знову надходять, і знов Заяви до партії. Стислі. Суворі (Нех. Словник української мови в 11 томах
  8. стислий — Стислий, -а, -е Сжатый, тѣсный. Словник української мови Грінченка