стиснений

СТИ́СНЕНИЙ, СТИ́СНУТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до сти́снути.

Люто плюснула хвиля за хвилею о [об] величезний камінь, .. але все було даремно, всюди камінь та й камінь, щільно стиснений і збитий в одну незломну стіну (І. Франко);

Речовина в ньому [атомному ядрі] так стиснута, що коли б нею заповнити звичайний наперсток кравця, він важив би понад 200 мільйонів тонн (з наук.-попул. літ.);

Руки засмаглі в старенької нені... Хустка зім'ята, стиснута в жмені (М. Рудь);

Не розмикаючи міцно стиснутих рук, може, хвилину цілу стояли (А. Головко);

За кілька хвилин Сагайдачний дістався в знайому вуличку, стиснуту двома узгір'ями (З. Тулуб);

В тиші зимової ночі чути було лише легенький тріск стиснутих лютим морозом дерев (О. Донченко);

– Ви їдете? – видобула [Таня] із стиснутого спазмою горла (В. Гжицький);

Обличчя були суворі, дитячі губи міцно стиснуті (О. Донченко);

Він стоїть, зосереджений і серйозний, кулаки в нього стиснуті (О. Іваненко);

// у знач. прикм.

Гнів безсилий У грудях стиснутих бурхає (Леся Українка);

З намету вийшов високий, хворобливо-блідий юнак.., білобровий, з стиснутими губами (А. Шиян);

– Ненавиджу! – глянула йому прямо в очі і махнула стиснутим кулаком (М. Стельмах);

Стиснуті брови й заклопотаний вираз обличчя говорили про здивовання й збудження воднораз (Іван Ле);

// сти́снено, сти́снуто, безос. пред.

Твій край татарським стиснуто арканом, Ординські коні стоптують твій край (М. Бажан);

Стиснуто губи в останнім одчаї, всі полонені мовчать... (В. Сосюра).

2. у знач. прикм. Зменшений в об'ємі, ущільнений під дією зовнішнього тиску.

Балони для стисненого газу подібні до кисневих балонів, але відрізняються від них більшим робочим тиском і меншою вагою (з наук. літ.);

Зупинялись по дорозі машини, з пробитих жучками скатів із свистом виривалось стиснене повітря (Ю. Збанацький);

Двоє французьких винахідників .. сконструювали водолазний костюм із невеликим резервуаром стиснутого повітря (з наук.-попул. літ.).

3. у знач. прикм., спец. Сплюснутий з двох боків.

Стиснуте копито;

// Нерозложистий.

Дерева, що виросли у зімкнутому насадженні, мають .. стрункіший стовбур, високо прикріплену стиснену крону (з наук. літ.);

Кущ [сої] буває стиснутий, напіврозложистий, розложистий (з наук. літ.).

4. у знач. прикм., розм. Приглушений, ослаблений (про голос, звук); здавлений.

– Там чоловік! – кажу стиснутим шепотом (П. Панч).

5. у знач. прикм., діал. Затамований, стриманий.

– То я піду, – обізвався чужинець, і в його голосі продзвенів стиснений біль (О. Кобилянська).