стихтит
СТИХТИ́Т, у, ч., геол.
Масний на дотик мінерал рожевуватого кольору, що являє собою водний вуглекислий гідроксид магнію і хрому.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стихтит — -у, ч. Рідкісний мінерал; прозорі блідо-лілові або рожеві платівки, волокна й лусочки з восковим чи масним блиском. Великий тлумачний словник сучасної мови