стовпотворіння
СТОВПОТВОРІ́ННЯ, я, с., розм.
Безладне скупчення кого-, чого-небудь, яке супроводжується галасом, метушнею і т. ін.
На великому шляху Львів – Ужгород ціле стовпотворіння. Весь шлях забитий автомашинами (С. Чорнобривець).
◇ (1) Вавило́нське стовпотворі́ння, книжн. – повне безладдя, гармидер, нестримний галас, метушня.
Голови туманіли від невщухаючого лементу цього вавилонського стовпотворіння. З ранку до ночі горлають водоноси, вищать шарманки, іржуть коні (О. Гончар);
– Вавилонське стовпотворення [стовпотворіння]. Центр людської суєти. Такого ніколи ще не бачили кам'яні стіни, закладені понад півтисячі літ назад (Р. Іваничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стовпотворіння — стовпотворі́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- стовпотворіння — див. багато; тіснота Словник синонімів Вусика
- стовпотворіння — див. шум Словник чужослів Павло Штепа
- стовпотворіння — -я, с., розм. Безладне скупчення кого-, чого-небудь, яке супроводжується галасом, метушнею і т. ін. Вавилонське стовпотворіння — безладдя, гармидер, за якого люди не розуміють один одного. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стовпотворіння — вавило́нське стовпотворі́ння, книжн. Повне безладдя, гармидер, нестримний галас, метушня. Голови туманіли від невщухаючого лементу цього вавилонського стовпотворіння. З ранку до ночі горлають водоноси, вищать шарманки, іржуть коні (О. Фразеологічний словник української мови
- стовпотворіння — СТОВПОТВОРІ́ННЯ, я, с., розм. Безладне скупчення кого-, чого-небудь, яке супроводжується галасом, метушнею і т. ін. На великому шляху Львів — Ужгород ціле стовпотворіння. Весь шлях забитий автомашинами (Чорн., Визвол. земля, 1950, 92). Словник української мови в 11 томах