стоголовник
СТОГОЛО́ВНИК, а, ч.
Однорічна травяниста рослина родини гвоздикових, бур'ян у посівах ярих культур, особливо проса.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стоголовник — стоголо́вник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стоголовник — -а, ч., бот. Рослини: Vaccaria vulgaris Host і Scorzonera purpurea L. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стоголовник — Стоголов, -ва, стоголовник, -ка м. раст. a) Vaccaria vulgaris Host. ЗОЮР. І. 140, 175. б) Scorzonera purpurea L. Анн. 321. --------------- Стоголо́вник, -ка м. см. стоголов. Словник української мови Грінченка