стоголовник

СТОГОЛО́ВНИК, а, ч.

Однорічна травяниста рослина родини гвоздикових, бур'ян у посівах ярих культур, особливо проса.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоголовник — стоголо́вник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стоголовник — -а, ч., бот. Рослини: Vaccaria vulgaris Host і Scorzonera purpurea L. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стоголовник — Стоголов, -ва, стоголовник, -ка м. раст. a) Vaccaria vulgaris Host. ЗОЮР. І. 140, 175. б) Scorzonera purpurea L. Анн. 321. --------------- Стоголо́вник, -ка м. см. стоголов. Словник української мови Грінченка