стоголосно

СТОГОЛО́СНО.

Присл. до стоголо́сний.

– Нема-а! Нема-а! – весело стоголосно розкотилось у відповідь (О. Гончар);

У траві .. стрикотали [стрекотали] стоголосно всілякі коники та цвіркуни (П. Козланюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоголосно — стоголо́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. стоголосно — Присл. до стоголосний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стоголосно — СТОГОЛО́СНО. Присл. до стоголо́сний. — Нема-а! Нема-а! — весело стоголосно розкотилось у відповідь (Гончар, Таврія.., 1957, 335); У траві.. стрикотали [стрекотали] стоголосно всілякі коники та цвіркуни (Козл., Мандрівники, 1946, 3). Словник української мови в 11 томах