стойка

СТО́ЙКА, и, ж.

Те саме, що сті́йка¹ 1–7.

Шинкар стояв за стойкою (Панас Мирний);

Продавець вернувся назад за стойку (П. Панч);

До стойки бюро обслуговування підходять відвідувачі (з публіц. літ.);

З досвіду селянин знав, що гряділь .. треба робити з міцного дерева.., і підбирав для цього дерево діаметром 10–12 см. До нього приєднувалася стойка, що скріплювала гряділь і чепіги (із журн.);

Стойка для гвинтівок;

Стойка струнко;

Іван звичним рухом зробив на руках вправну стойку (П. Колесник);

Хто терпляче, крок за кроком, привчає, муштрує, “натаскує” молодого гарячого пса .. і тішиться по-дитячи від першої “свідомої” стойки того пса.., – справжній мисливець (М. Рильський);

Рукавиці [боксерські] миттю опинилися на руках .. Кожен майже мимоволі підняв руки і став у бойову стойку (В. Собко);

Пальто зі стойкою.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стойка — див. прилавок Словник чужослів Павло Штепа
  2. стойка — СТО́ЙКА, и, ж. 1. Прилавок у їдальнях, буфетах і т. ін., де продають закуски, вина тощо. Шинкар стояв за стойкою (Мирний, II, 1954, 128); Вони товпились біля стойки, на якій стояв величезний.. Словник української мови в 11 томах