1. Словник української мови у 20 томах

стонога

СТОНО́ГА, и, ж.

Дрібна ракоподібна тварина, яка живе в темних вологих місцях; мокриця.

Таракани, прусаки, стоноги снували скрізь по стінах (Панас Мирний);

Глупої ночі .. проникли [яничари] в місто без пострілу, і чимало повстанців прокинулося отут в казематах, повних цвілі й стоніг (З. Тулуб);

Личинки [альпійського тритона] живляться різними невеличкими водяними тваринами, а дорослі – .. стоногами, гусінню тощо (з наук. літ.);

* У порівн. Заскреготали плуги й сівалки, поповзли, як стоноги, борони (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стонога — стоно́га іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. стонога — -и, ж. Дрібна ракоподібна тварина, яка живе в темних вологих місцях; мокриця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стонога — СТОНО́ГА, МОКРИ́ЦЯ, СТОНІ́ЖКА, СТОНІ́Г. Словник синонімів української мови
  4. стонога — Стоно́га, -ги; -но́ги, -ні́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. стонога — СТОНО́ГА, и, ж. Дрібна ракоподібна тварина, яка живе в темних вологих місцях; мокриця. Таракани, прусаки, стоноги снували скрізь по стінах (Мирний, І, 1949, 220); Глупої ночі.. Словник української мови в 11 томах
  6. стонога — Стоно́га, -ги ж. = стоніг. Котл. Ен. V. 73. Словник української мови Грінченка