1. Словник української мови у 20 томах

стопоритися

СТО́ПОРИТИСЯ, иться, недок.

1. Зупинятися, переставати діяти (про механізм, машину).

Машини в трюмах уже затихають, стопоряться (В. Кучер);

// Закріплюватися стопором.;

// перен., розм. Затримуватися через які-небудь перепони, перешкоди.

Стопориться підвезення матеріалів.

2. Пас. до сто́порити.

Маточини передніх коліс автомобілів ЗИЛ-164 і ГАЗ-51 А .. кріпляться гайками, які потім шплінтуються або стопоряться і закриваються ковпаком (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стопоритися — сто́поритися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стопоритися — -иться, недок. 1》 Зупинятися, переставати діяти (про механізм, машину). || Закріплюватися стопором. || перен., розм. Затримуватися через які-небудь перепони, перешкоди. 2》 Пас. до стопорити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стопоритися — ЗУПИНЯ́ТИСЯ (переставати рухатися), СПИНЯ́ТИСЯ, СТАВА́ТИ, ПРИПИНЯ́ТИ із сл. хода, біг тощо, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИСЯ розм.; ЗАТРИ́МУВАТИСЯ, ПРИПИНЯ́ТИСЯ, ПРИТРИ́МУВАТИСЯ (на деякий час); ЗАСТО́ПОРЮВАТИ, ЗАСТО́ПОРЮВАТИСЯ, СТО́ПОРИТИСЯ (про машини, механізми)... Словник синонімів української мови
  4. стопоритися — СТО́ПОРИТИСЯ, иться, недок. 1. Зупинятися, переставати діяти (про механізм, машину). Машини в трюмах уже затихають, стопоряться (Кучер, Голод, 1961, 343); // Закріплюватися стопором; // перен., розм. Затримуватися через які-небудь перепони, перешкоди. Словник української мови в 11 томах