стотисячний
СТОТИ́СЯЧНИЙ, а, е.
1. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника сто ти́сяч.
Стотисячний примірник.
2. Який складається із ста тисяч яких-небудь одиниць або оцінюється ста тисячами одиниць.
Каховка, .. містечко Таврійської губернії, перетворювалось на час ярмарку в місто з стотисячним населенням (О. Гончар);
В червні 1651 р. українська армія разом з татарською ордою зустрілась із стотисячною польською армією під містечком Берестечком (з наук. літ.);
// Який вміщує сто тисяч або дуже багато яких-небудь одиниць.
Змовк оратор. І в кімнаті Б'ється оплесків шквал, Що здалось – не десятки солдатів, А стотисячний зал (М. Гірник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стотисячний — стоти́сячний прикметник 100-ти́сячний Орфографічний словник української мови
- стотисячний — -а, -е. 1》 Числ. порядк., відповідний до кільк. числ. сто тисяч. Стотисячний примірник. 2》 Який складається зі ста тисяч яких-небудь одиниць або оцінюється у сто тисяч одиниць. || Який вміщує сто тисяч або дуже багато яких-небудь одиниць. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стотисячний — Стоти́сячний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стотисячний — СТОТИ́СЯЧНИЙ, а, е. 1. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника сто ти́сяч. Стотисячний примірник. 2. Який складається із ста тисяч яких-небудь одиниць або оцінюється ста тисячами одиниць. Каховка,.. Словник української мови в 11 томах