стоянка

СТО́ЯНКА, и, ж., розм.

1. Те саме, що Відсто́яне молоко́ (див. відсто́яний).

– Чом ви не дали молока? – Та не хочеться стоянки починать, бо й так масла нема, ні сметани (Сл. Б. Грінченка);

Глечик призначений для молока, в ньому ставиться молоко на стоянку (з наук.-попул. літ.).

2. Те саме, що стоя́ння.

Набридла мені отут стоянка (Сл. Б. Грінченка).

3. Навіс або хлів для худоби.

СТОЯ́НКА, и, ж.

1. Зупинка, тимчасове перебування на одному місці (під час переїзду, переходу і т. ін.).

Поїзд вже влетів на станцію, зашипів паровоз, спинилися вагони. Стоянка дві хвилини (В. Собко);

Обігнувши острови Греції, флотилія [“Слава”] попрямувала до Гібралтара, де мала короткочасну стоянку (з наук.-попул. літ.).

2. Місце зупинки, тимчасового перебування кого-, чого-небудь.

Війська вирушали вперед. Все незабаром спустіло: окопи, .. численні стоянки батарей... (О. Гончар);

Кульжан ніде не було. Зейнеб розхвилювалася. За останній час вона щиро полюбила сирітку. Тепер вона скликала людей і наказала ще раз обшукати стоянку (З. Тулуб).

3. Спеціально обладнане місце для стояння транспорту в перервах між його роботою.

Стоянка човнів;

// Визначене місце, де стоїть транспорт, чекаючи пасажирів.

До стоянки таксі треба було перейти через малесенький сквер (В. Собко);

Для поліпшення обслуговування населення та численних гостей столиці України таксомоторний парк збільшує кількість стоянок (з газ.);

// розм. Спеціально визначене місце, де постійно зупиняється транспорт, щоб пасажири могли вийти або увійти; зупинка.

Обидва хлопці вранці похвалилися: – У нас жодний поїзд на стоянці не простоїть зайвий час! (Н. Забіла).

4. Місце поселення людей кам'яного віку.

В Центральній Азії рештки шкаралупи яєць страуса знаходили навіть на стоянках неолітичної людини (з наук.-попул. літ.);

На території України повністю досліджено декілька стоянок верхнього палеоліту (з навч. літ.);

Хортиця його цікавила як пам'ятник старовини. Він розпитував про нові археологічні розкопки, про стоянки первісної людини, про сліди скіфів і запорожців (Яків Баш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоянка — сто́янка 1 іменник жіночого роду стояння; відстояне молоко сто́янка 2 іменник жіночого роду навіс або хлів для худоби стоя́нка іменник жіночого роду місце стояння, поселення тощо Орфографічний словник української мови
  2. стоянка — (під час руху) зупинка; (туристів) бівуак; (перших людей) поселення. Словник синонімів Караванського
  3. стоянка — див. оселя Словник синонімів Вусика
  4. стоянка — I ст`оянка-и, ж., розм. 1》 Те саме, що відстояне молоко (див. відстояний). 2》 Те саме, що стояння. 3》 Навіс або хлів для худоби. II сто`янка-и, ж. 1》 Зупинка, тимчасове перебування на одному місці (під час переїзду, переходу і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стоянка — СТО́ЯНКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що Відсто́яне молоко́ ( див. відсто́яний). — Чом ви не дали молока? — Та не хочеться стоянки починать, бо й так масла нема, ні сметани (Сл. Гр.); Глечик призначений для молока, в ньому ставиться молоко на стоянку (Полт. Словник української мови в 11 томах
  6. стоянка — Невеличке поселення первісних людей. Архітектура і монументальне мистецтво