стравлювати

СТРА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко СТРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СТРАВИ́ТИ, стравлю́, стра́виш; мн. стра́влять; док., що.

1. Провадити спаш чого-небудь.

Бувають .. випадки, коли озимина переростає і її спасують. Цього не слід допускати тому, що тварини витоптують рослини, стравляють їх дуже низько, а іноді навіть витягують з корінням (із журн.);

Стравити луки.

2. Те саме, що перетра́влювати².

А Бертольд ніяк не міг “стравити свого меду”, що був аж надто гірким (Н. Королева);

Ми щастя хочемо на землі, Уже нам годі муки! Хай пузо ледаче не стравить того, Що створять трудящі руки. Немало хліба дає земля. (Є. Драбкіна).

3. перев. док., діал. Сприйняти.

– Не хоче мене пан, я обернуся до хлопів. Побачимо, як він се стравить (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стравлювати — стра́влювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. стравлювати — -юю, -юєш і рідко стравляти, -яю, -яєш, недок., стравити, стравлю, стравиш; мн. стравлять; док., перех. 1》 Провадити спаш чого-небудь. Стравити луки. 2》 перев. док., діал. Сприйняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стравлювати — СТРА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко СТРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СТРАВИ́ТИ, стравлю́, стра́виш; мн. стра́влять; док., перех. 1. Провадити спаш чого-небудь. Бувають.. випадки, коли озимина переростає і її спасують. Словник української мови в 11 томах