страдний

СТРА́ДНИЙ, а, е.

Те саме, що стра́дницький 2, 3.

Зварив і сливок їй. Покуштувала, та й годі. Страдна, страдна зробилась. Погляд став такий болісний, очі каламутні (А. Тесленко);

І горе страдного життя Сумнії звуки розказали, І найзапекліші спізнали Благії сльози спочуття (В. Самійленко);

– Романочку, бідний мій... Як понівечили вони тебе, – придивляється дівчина до страдних очей (М. Стельмах);

Стояло перед очима змучене, страдне личко Клави (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страдний — стра́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. страдний — Мученицький Словник чужослів Павло Штепа
  3. страдний — -а, -е. Те саме, що страдницький 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. страдний — БО́ЛІСНИЙ (викликаний болем, болями, хворобою, пов'язаний з ними; який виражає біль), БОЛЮ́ЧИЙ, БОЛЯ́ЧИЙ рідко; МУ́ЧЕНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЙ, СТРАЖДЕ́ННИЙ, СТРАЖДА́ЛЬНИЙ рідше, СТРАЖДА́ЛЬНИЦЬКИЙ рідше (про вираз обличчя, очі і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. страдний — СТРА́ДНИЙ, а, е. Те саме, що стра́дницький 2, 3. Зварив і сливок їй. Покуштувала, та й годі. Страдна, страдна зробилась. Погляд став такий болісний, очі каламутні (Тесл. Словник української мови в 11 томах