страдниця
СТРА́ДНИЦЯ, і, ж.
Жін. до стра́дник 1.
[Яків:] Заспокойтесь, нещасна страднице!.. (М. Кропивницький);
– Страднице моя, дружино моя! До чого ж я довів тебе... – У цих словах було каяття, і жалощі, і ніжність (А. Шиян).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- страдниця — стра́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- страдниця — -і. Жін. до страдник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- страдниця — СТРА́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до стра́дник 1. [Яків:] Заспокойтесь, нещасна страднице!.. (Кроп., II, 1958, 483); — Страднице моя, дружино моя! До чого ж я довів тебе… — У цих словах було каяття, і жалощі, і ніжність (Шиян, Баланда, 1957, 235). Словник української мови в 11 томах