страждати

СТРАЖДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.

1. від чого і без дод. Зазнавати сильного фізичного болю, мучитися від нього.

Ще не зараз і вмерла [Явдоха Зубиха]. Що вже страждала! (Г. Квітка-Основ'яненко);

Страждаючи .. від нестерпного зубного болю, Паскаль у відчаї взявся за проблему циклоїдної кривої, яка дуже цікавила його, і... розв'язав її (з наук.-попул. літ.);

// Відчувати наслідки чого-небудь (негативного).

Перші дні він страждав від утоми, яку привіз сюди з собою (Л. Смілянський);

Набравши великий запас прісної води, Бутаков рушив на розшуки “Николая”, команда якого, напевно, теж страждала від спраги (З. Тулуб).

2. на що, чим. Мати яку-небудь хворобу, недугу; хворіти.

– Мій брат завжди страждав на меланхолію, – з елегантною жартівливістю втрутився господар дому (Ю. Бедзик);

Серцевими хворобами страждають люди будь-якого віку. У молодих найчастіше зустрічається ревматизм, запалення оболонок серця, неврози (з наук.-попул. літ.);

Особливо небезпечне купання у холодній воді для людей, які страждають хронічними захворюваннями (з газ.).

3. від чого і без дод. Зазнавати моральних мук, переживань.

– Все-таки будь ти до матері справедливою і хоч трошечки поблажливою. Кінець кінцем, від усього цього в першу чергу і найбільше страждала вона сама (А. Головко);

Вчительку боляче вколола думка, .. що вона, класний керівник, не зуміла завоювати довір'я цієї дівчинки, яка глибоко в собі ховає своє горе, і від того, що не вміє нікому звіритись, ще більше страждає (О. Донченко);

Людина, виявляється, може страждати не тільки від непосильної праці .. Вона страждає також тоді, коли не знаходить справжнього діла (з публіц. літ.);

// розм. Нудьгувати, томитися, кохаючи кого-небудь.

– Галю, зірочко моя!.. Не можна мені без тебе пробути... Усе тобі розкажу, як я страждаю без тебе (Г. Квітка-Основ'яненко);

Куди б не скинув я оком, Образ твій мріється всюди. Вік буду нишком страждати, .. Нишком про тебе гадати (П. Грабовський);

// за кого. Болісно переживати чию-небудь невдачу, чиєсь нещастя і т. ін.

[Марфа:] Мало я за Кузьму страждаю, так ще ти з трамвая плигаєш (О. Корнійчук).

4. за кого, що. Зазнавати утисків, переслідування і т. ін. через кого-, що-небудь, в ім'я когось, чогось.

[Руфін:] Чи й Муцій Сцевола був одержимий, ти як гадаєш? [Кай Летіцій:] Той страждав за цноту, а сі за бузувірство (Леся Українка);

– Ти, синку, страждаєш за людей. Хтось за них повинен страждати, щоб вони кращими були (М. Стельмах).

5. від чого. Зазнавати шкоди, збитків.

Ні від чого не страждає так проста сільська людина, як від страшної руїни (Л. Смілянський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страждати — стражда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. страждати — Мучитися, мордуватися; (від чого) терпіти; (душевно) боліти або тліти серцем <�душею>, потерпати, переживати; (без кого) нудитися, мліти; (за віру) переслідуватися, зазнавати репресій; (на що) СОВ. Словник синонімів Караванського
  3. страждати — [страждатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  4. страждати — див. страдати Словник чужослів Павло Штепа
  5. страждати — -аю, -аєш, недок. 1》 від чого і без додатка. Зазнавати сильного фізичного болю, мучитися від нього. || Відчувати наслідки чого-небудь (перев. негативного). 2》 на що, чим. Мати яку-небудь хворобу, недугу; хворіти. 3》 від чого і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. страждати — МУ́ЧИТИСЯ (зазнавати мук, фізичних або моральних страждань), СТРАЖДА́ТИ, МОРДУВА́ТИСЯ, КОНА́ТИ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, КАТУВА́ТИСЯ, КАРА́ТИСЯ, КАРТА́ТИСЯ, ГРИ́ЗТИСЯ, ТЕРЗА́ТИСЯ, З'ЇДА́ТИСЯ діал. (зазнавати моральних мук, перев. Словник синонімів української мови
  7. страждати — Стражда́ти, -да́ю, -да́єш, -да́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. страждати — СТРАЖДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. від чого і без додатка. Зазнавати сильного фізичного болю, мучитися від нього. Ще не зараз і вмерла [Явдоха Зубиха]. Що вже страждала! (Кв.-Осн., II, 1956, 223); Страждаючи.. Словник української мови в 11 томах
  9. страждати — Страждати, -даю, -єш гл. Страдать. Страждала твоя мати так довго. Кв. Словник української мови Грінченка