стражденний

СТРАЖДЕ́ННИЙ, а, е.

Те саме, що стра́дницький 2, 3.

Написав Разуєвим листа, написав гірку чесну правду. Можливо, це жорстоко, але котра з наших стражденних жінок не знала війни і жорстокості (В. Логвиненко);

Земле возз'єднана, земле розкута, Мати стражденна, ласкава моя (Д. Павличко);

Знову завмирає в чеканні стражденне хліборобське серце, плекає зрадливі сподівання, марить тим житнім колосочком (М. Стельмах);

Як скінчу життя стражденне, Щоб не чути більш образ, – Киньте часом і про мене Пару щирих, теплих фраз! (П. Грабовський);

Недужа мати звела на нього [сина] стражденні очі і ніби осміхнулась (С. Васильченко);

Катя зупинилась, глянула на його посуворіле, стражденне обличчя (В. Козаченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стражденний — стражде́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стражденний — СТРАДНИЦЬКИЙ, довготерпеливий. Словник синонімів Караванського
  3. стражденний — -а, -е. Те саме, що страдницький 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стражденний — БО́ЛІСНИЙ (викликаний болем, болями, хворобою, пов'язаний з ними; який виражає біль), БОЛЮ́ЧИЙ, БОЛЯ́ЧИЙ рідко; МУ́ЧЕНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЙ, СТРАЖДЕ́ННИЙ, СТРАЖДА́ЛЬНИЙ рідше, СТРАЖДА́ЛЬНИЦЬКИЙ рідше (про вираз обличчя, очі і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. стражденний — Стражде́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. стражденний — СТРАЖДЕ́ННИЙ, а, е. Те саме, що стра́дницький 2, 3. Написав Разуєвим листа, написав гірку чесну правду. Можливо, це жорстоко, але котра з наших стражденних жінок не знала війни і жорстокості (Логв. Словник української мови в 11 томах